Петро Дорошенко

Матеріал з Вікіцитат
Петро Дорошенко
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Петро Дорошенко (1627 — 1698) — український державний, політичний і військовий діяч, гетьман України (1665–1676).

Цитати[ред.]

  • Хоч Божою волею український нарід обох сторін Дніпра роздвоєний і видаємося собі ворогами, одначе ніхто чужий не є нам такий прихильний, як ми самі собі є приятелями.[1]
  • Наш нарід подібний до тростини: під більшою силою подається без ніякого опору. У цього легкодушного народу більше зможе ласкавість, як суворість.[2]
  • Король дав козакам привілеї, а згодом присилає поляків, і вони всі зольності від них віднімають і православних християн, не тільки козаків, але й полковників та старшину, б'ють, мучать, беруть усякі побори, а в багатьох містах Божі церкви збезчестили і попалили, а інші обернули на костели.[3]
  • Не зрікаюся я ще моєю шаблею Крим догори ногам обернути. (про те, що не повністю довіряє татарам)[4]
  • Коли Божою волею був я примушений взяти цей печальний уряд і держав його близько десяти років, не в чому іншому був мій замір, а тільки в тому, щоб помножити вольності Запорізького Війська та заховати безпеченство і цілість отчизни, щоб процвітанням благочестивих церков нарід християнства українського міг утішатися. Тому не тільки з християнами, але і з бусурменськими народами я завсіди намагався поводитися прихильно та згідно, щоб Україну бачити в бажаному мирі.[5]

Про Дорошенка[ред.]

  •  

Дорошенко дуже скріпився, панує вповні і абсолютно і має найвищу любов серед народу — злого не чував я про нього слова.[6]

  — Львівський єпископ Шумлянський

Примітки[ред.]

  1. Крип'якевич, с. 200
  2. Крип'якевич, с. 200
  3. Крип'якевич, с. 201
  4. Крип'якевич, с. 201
  5. Крип'якевич, с. 202-203
  6. Крип'якевич, с. 201

Джерела[ред.]