Словник польських скорочень
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Словник польських скорочень під ред. Івана Бутича Київ: Архівне управління Української РСР, 1959 |
|
|
 |
Словник охоплює близько 3000 скорочень слів, які зустрічаються в архівних матеріалах та в літературі на польській мові періоду колишньої Польської Речі Посполитої 1918–1939 рр. Подаються скорочення, що вживалися в документах і в друкованій літературі різноманітної тематики.
У словник внесені найчастіше вживані скорочення з ділянки політики (назви партій та інших суспільно-громадських організацій, структурних відділів партій і організацій), економіки (назви промислових, торговельних і транспортних підприємств, економічних установ, банків, одиниць валюти, окремих промислових виробів), адміністрації (назви установ, їх структурних відділів, посад, поліцейських органів та чинів), права (назви установ, чинів, збірників законів, розпоряджень, кодексів), військової справи (назви військових частин і формувань, офіцерських та підофіцерських чинів, видів зброї), профспілкового руху і т. п. Подаються також скорочення слів з області освіти, топографії, географії.
У словник не внесено деяких специфічних скорочень, що зустрічаються в музиці (позначення в нотах), у спеціальній мовознавчій та математичній літературі (крім скорочень назв широко вживаних мір), в поліграфії, фармації (рецептура), теології. Не внесені також такі скорочення, як реєстраційні знаки автомашин і т. п.
Для виявлення скорочень ми користувалися архівними матеріалами 1918–1939 рр., друкованою літературою того періоду (зокрема, словниками, довідниками), а також використовували різноманітні підпільні видання Комуністичної партії Західної України та інших місцевих прогресивних організацій. Основні друковані видання, що використовувалися при складанні словника (для виявлення, розшифрування та правильного перекладу скорочень), подані в бібліографічному покажчику (див. стор. 5). Список основних архівних фондів, матеріал яких використовувався для виявлення скорочень подається на стор. 6.У словник внесено окремі непольські (наприклад, латинські, українські) скорочення, що зустрічалися в польських документах і літературі.
При перекладі на українську мову особливу увагу ми звертали на те, щоб, використовуючи прийняту термінологію, дібрати точні еквіваленти. Ми враховували також досвід перекладницької роботи при складанні збірників документів і матеріалів, виданих архівами західних областей Української РСР протягом останніх років.
Словник розрахований на наукових працівників, які в своїй роботі користуються документальними та друкованими матеріалами 1918–1939 рр.
Упорядник словника свідомий того, що його робота не вільна від хиб та неточностей. Просимо всі зауваження, доповнення і побажання надсилати на адресу, м. Київ, Архівне управління МВС УРСР.
Дворецкий И. Х. и Корольков Д. Н. Латинско-русский словарь. М., 1949.
Польско-русский словарь. Издание 4-ое, исправленное и дополненное. Под ред. М. Ф. Розвадовской. М., 1955.
Польсько-український словник у двох томах. Том 1. Головний редактор Л. Л. Гумецька. К., 1958.
Російсько-український словник. Головний редактор М. Я. Калинович. К., 1955.
Українсько-російський словник. Головний редактор І. М. Кириченко. Том 1—2. К., 1953—1958.
Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском Советском социалистическом государстве. Справочник. Львов, 1955.
de Bondy Z. Słownik skrótów. Warszawa, 1928.
Branżowy skorowidz lwowski, 1933. Lwów, [1932].
Handlowiec. Adreso-skorowidz województw Rzeczypospolitej Polskiej. Lwów, [1920].
Hausner R. Skorowidz dekretów, ustaw, rozporządzeń i okólników za czas od 1 stycznia 1918 r. do 30 czerwca 1921 r. Wydanie nowe i uzupełnione. Warszawa, 1922.
Kreutzinger J. Topografia. Pomiar i zdjęcie kraju, kartografia, wojskowe znaczenie terenu. Warszawa, 1928.
Księga adresowa Polski (wraz z w. m. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł, rolnictwa, 1930. Warszawa, [1930].
Kwiatkowski S. Skorowidz banków akcyjnych, kas oszczędności i spółdzielni kredytowych w Polsce oraz spis urzędów pocztowych.[1] Rocznik I—V. Lwów, [1923]—1931.
M. Arcta Słowniczek ortograficzny i zasady pisowni polskiej według uchwał Komitetu Ortograficznego Polskiej Akademii Umiejętności w r. 1936. Warszawa, [1936].M. Arcta Słownik ilustrowany języka polskiego. Warszawa, 1929.
Organizacja starostw województwa lwowskiego. Tryb urzędowania. 1931. Lwów, 1931.
Organizacja Urządu wojewódzkiego lwowskiego i tryb urzędowania. 1931. Lwów, 1931.
Peretiatkowicz A. Współczesna encyklopedia życia politycznego z uwzględnieniem życia gospodarczego. Wydanie 3-e, przejrzane i rozszerzone. Poznań, 1931.
Rocznik polityczny i gospodarczy, 1938. Warszawa, [1937].
Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorialnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Przemyśl—Warszawa, [1933].
Skorowidz przepisów prawnych ogłoszonych w Dzienniku ustaw Rzeczypospolitej Polskiej w latach 1918—1935, obowiązujących w dniu 1 października 1936 r. [Warszawa], 1935.
Słownik ukraińsko-polski pod redakcją S. Hrabca, P. Zwolińskiego. Warszawa, 1957.
Słownik wyrazów obcych. Warszawa, 1954.
Sonnenschein M. Lwowski skorowidz adresowy urzędów, mieszkańców, handlu i przemysłu oraz wolnych zawodów, 1926. Lwów, [1926].
Szober S. Słownik poprawnej polszczyzny. Warszawa, 1948.
Tomaszewicz S. Skorowidz wykroczeń karno-administracyjnych. Wyd. 3-e, uzupełnione. Warszawa, 1934.
ф. 1 Львівське воєводське управління.
ф. 11 Львівський окружний суд.
ф. 108 Львівська повітова команда державної поліції.
ф. 110 Львівське гродське староство.
ф. 121 Львівська воєводська команда державної поліції.
ф. 139 Прокурор окружного суду у Львові.
ф. 243 Львівська міська команда державної поліції.
ф. 256 Матеріали до історії революційного руху трудящих Західної України.
ф. 270 Матеріали до історії Комуністичної партії Західної України.
ф. 271 Дирекція поліції у Львові.
ф. 146 Галицьке намісництво.
ф. 151 Апеляційний суд у Львові.
ф. 205 Прокурор апеляційного суду у Львові.
——————
- ↑ Заголовок мінявся.
При користуванні словником треба враховувати відсутність в польській мові єдиного правопису скорочень.
Трапляється, що одні й ті ж скорочення пишуться як з великих, так і з малих літер, з крапками і без крапок. В словнику подаються найчастіше вживані варіанти скорочень.
В розшифруванні скорочень польською мовою ми користувалися сучасною орфографією.
Всі скорочення подаються в алфавітному порядку.
Якщо декілька різних понять позначається однаковими скороченнями, то такі скорочення вважаються ононімами, і кожне з них подається як окрема вокабула в алфавітному порядку розшифрувань, без урахування великих чи малих літер.
Наявність або відсутність крапок біля скорочень не враховуються при розміщенні матеріалу.
Спершу подається скорочення, а потім його розшифрування. Якщо розшифрування не польське, то перед перекладом (в круглих дужках) вказується мова. Напр.:
al. alias (лат.) інакше.
Скорочення назв українських установ, організацій розшифровується українською мовою. Напр.:
Cz. P. (укр.) читальня «Просвіти».
При необхідності перед перекладом (в круглих дужках) зазначається ділянка громадсько-політичного, економічного життя, науки і т. п., в якій вживається це скорочення. Після перекладу, якщо необхідно, дається коротке пояснення (в круглих дужках).
В квадратних дужках подаються слова розшифрування або перекладу, для яких немає безпосереднього еквівалента в скороченні. Напр.:
ZZ Związek [Polskich] Związków [Sportowych] Спілка [польських спортивних] спілок.
Три крапки після розшифрування та після перекладу даються тоді, коли скорочення є тільки частиною назви, інші слова якої нескорочені. Напр.:
ZZ Związek zawodowy… Професійна спілка… (тобто, після скорочення ZZ йдуть нескорочені слова — ZZ Kolejarzy. Професійна спілка залізничників).
|
|
| A | a | N | n | |
| ą | ń | |||
| B | b | O | o | |
| C | c | Ó | ó | |
| Ć | ć | P | p | |
| D | d | R | r | |
| E | e | S | s | |
| ę | Ś | ś | ||
| F | f | T | t | |
| G | g | U | u | |
| H | h | V | v | |
| I | i | W | w | |
| J | j | X | x | |
| K | k | Y | y | |
| L | l | Z | z | |
| Ł | ł | Ź | ź | |
| M | m | Ż | ż |
1 крб. 50 коп.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.