Вольський Михайло Мартинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вольський.
Вольський Михайло Мартинович
Народився 1834[1]
Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 1876[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар
Діяльність економіст
Alma mater Рішельєвський ліцей
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Посада професор

Професор Михайло Мартинович Вольський (нар. 1834, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 1876, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український економіст, статистик XIX століття, дослідник економічної історії Південної України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Мартинович Вольський народився 1834 року в Таврійській губернії. У 1854 закінчив Рішельєвський ліцей зі срібною медаллю за твір «О значении Новороссийского края в истории хлебной торговли», надрукований в Одесі 1854 році. У 1857 склав іспит на кандидата в Імператорському Московському університеті.

У 1852—1865 роках перебував у закордонному відрядженні. У 1865 у Московському університеті склав іспит на ступень магістра політичної економії й захистив дисертацію «Обработка земли крестьянами-собственниками», після чого був призначений доцентом політичної економії і статистики в Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). 25 травня 1869 року там же захистив дисертацію на ступінь доктора на тему «Рабская обработка земли». Того ж року був обраний екстраординарним, а пізніше і ординарним професором політичної економії та статистики Імператорського Новоросійського університету. Викладав студентам першого та другого курсів політичну економію та статистику.

Перебував під значним впливом класичної школи, читав лекції в дусі економічних поглядів Адама Сміта. У березні 1876 року з Михайлом Вольським стався напад буйного божевілля. Він був відправлений до Санкт-Петербурзької лікарні Балинського, де і помер влітку 1876 року.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Вольського відсутні.[3]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Головною працею, що мала не лише економічний, а й історичний характер та безпосередньо стосувалася минулого Півдня України, була його студентська робота «О значении Новороссийского края в истории хлебной торговли с древнейших времен до 1852 г.» опублікована 1854 року. Праця розподілялася на дві частини: перше — «Очерк истории хлебной торговли Новороссийского края с древнейших времен до основания Одессы (от века до Р. Х. до 1795 г.)» і друге — «Очерк истории хлебной торговли Новороссийского края со времени основания Одессы (от 1795 до 1852 г.)». Перша частина включала п'ять розділів:

  • «От появления греков на полуострове Крыме до завоевания его римлянами (665 — 79 год до Р. Х.)»;
  • «От завоевания Крыма римлянами до появления в нем венецианцев и генуэзцев (от 79 года до Р. Х. до 1270 года)»;
  • «От поселения венецианцев и генуэзцев полуострове Крыме до завоевания его турками и татарами (от 1270 до 1453 года)»;
  • «От завоевания полуострова Крым турками и татарами до основания Таганрога Петром Великим (от 1453 до 1698 года)»;
  • «От основания Таганрога Петром Великим до основания Одессы (от 1698 до 1795 года)».

Друга частина — чотири розділи:

  • «От основания Одессы до Венского конгресса (от 1295 до 1815 года)»;
  • «От Венского конгресса до Андрианапольского мира (от 1815 до 1829 года)»;
  • «От Андрианапольского мира до реформы произведенной в английских хлебных законах Робертом Пилем (от 1829 до 1846 года)»;
  • «Со времени реформы Роберта Пиля (от 1846 до 1852 года)».

Застосував багато опублікованих джерел та наукової літератури, в тому числі дослідження одеських істориків. Певним недоліком праці була її компілятивність. Багато відомостей про торгівлю першої половини ХІХ століття запозичив із «Исторического очерка торговли Черного и Азовского морей» невідомого автора у «Записках Общества сельского хозяйства Южной России» (1841 рік). Доповнив зібраний іншими авторами матеріал, що робить його працю цінною й для сучасних дослідників історії торгівлі Південної України та Одеси зокрема.

Праці[ред. | ред. код]

  • Очерк истории хлебной торговли Новороссийского края с древнейших времен до 1852 года. -Одесса, 1854;
  • История и народнохозяйственное значение обработки земли крестьянами-собственниками. — М., 1865;
  • Рабская обработка земли // ЗИНУ. — 1869. — Т.3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Вольский, Михаил Мартынович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VII. — С. 149.
  2. ↑ Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  3. ↑ Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-06. (рос.)

Література та джерела[ред. | ред. код]


Геродот Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольський_Михайло_Мартинович&oldid=36697830