Переказ про людей ва Записів Вей

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Переказ про людей ва Записів Вей

Вікістаття •  Вікідані

Стаття про людей ва розділу про ухуанів, сянбі та східних варварів, тридцятого сувої книги Вей, Записок трьох країн

三国志魏書東夷伝倭人条

Китайською		Українською
倭人在帶方東南大海之中依山島爲國邑舊百餘國漢時有朝見者今使譯所通三十國		Люди Во[1] знаходяться у Великому морі, що на південному сході від [командирства] Дайфан[2], і на гористих островах мають країни і поселення. Колись [цих] країн було понад сто, і в часи [правління династії] Хань[3] вони з'являлися до [імператорського] двору. Сьогодні ж [лише] тридцять країн мають послів-перекладачів.
從郡至倭循海岸水行歴韓國乍南乍東到其北岸狗邪韓國七千餘里		З командирства [Дафан] до [країв] Во[4] пливуть водою вздовж морського берега, через [країну] Ханьго[5], то на південь, то на схід, і досягають північного берега [країни] Гоусє Ханьго[6], за сім тисяч з лишком лі[7].
始度一海千餘里至對馬國其大官曰卑狗副曰卑奴母離所居絶島方可四百餘里土地山險多深林道路如禽鹿徑 有千餘戸無良田食海物自活乘船南北市糴		Спершу, переправившись через одне море у тисячу лі, дістаються [країни] Дуймаго[8]. Її великий чиновник зветься бігоу[9], а [його] помічник — біну-улі[10]. Це місце — віддалений острів, площею у чотириста з лишком лі. Тут гори круті, багато лісів, а дороги — немов доріжки тварин і оленів. [На острові] є більше тисячі дворів. Гарних полів немає, [тому мешканці] живуть, споживаючи продукти моря. Сівши на човни, [вони] купують зерно на півдненних і північних ринках.
又南渡一海千餘里名曰瀚海至一大國官亦曰卑狗副曰卑奴母離方可三百里多竹木叢林有三千許家差有田地耕田猶不足食亦南北市糴		На півдні, переправившись через ще одне море у тисячу лі, яке називають Ханьхай[11], дістаються [країни] Ідаго[12]. [Її] чиновник також зветься бігоу, а [його] помічник — біну-улі. Площа [країни] близько трьохсот лі. [Тут] багато бамбуку, дерев і густих лісів. [В країні] є біля трьох тисяч сімей. [Вони] мають трохи полів, [але] хоча й обробляють їх, харчів не вистачає, [тому] також купують зерно на півдненних і північних ринках.
又渡一海千餘里至末盧國有四千餘戸濵山海居草木茂盛行不見前人好捕魚鰒水無深淺皆沈沒取之		Переправившись через ще одне море у тисячу лі, дістаються [країни] Молу[13]. [Тут] є чотири тисячі з лишком дворів, які знаходяться поруч з горами і морем. Трави і дерева [країни такі] густі, [що] коли йдеш, не бачиш того, хто [йде] попепереду. [Місцеві] залюбки виловлють рибу і молюсків, і не залежно від глибини, усі пірнають та збирають їх.
東南陸行五百里到伊都國官曰爾支副曰泄謨觚柄渠觚有千餘戸世有王皆統屬女王國郡使往來常所駐		Пройшовши п'ятсот лі на південний схід суходолом, дістаються [країни] Ідуго[14]. [Її] чиновник зветься ерчжі[15], а [його] помічники — сємогу[16] та бінцюйгу[17]. [Тут] є тисяча[18] з лишком дворів. [Мешканці] мають спадкового [правителя] вана[19], [але] все підпорядковане країні вана-жінки. Посли командирства [Дайфан] завжди зупиняються у [цьому] місці по дорозі.
東南至奴國百里官曰兕馬觚副曰卑奴母離有二萬餘戸		[Пройшовши] на південний схід сто лі, дістаються [країни] Нуго[20]. [Її] чиновник зветься сімагу[21], а [його] помічник — біну-улі. [Тут] є двадцять тисяч з лишком дворів.
東行至不彌國百里官曰多模副曰卑奴母離有千餘家		Пройшовши на схід сто лі, дістаються [країни] Буміго[22]. [Її] чиновник зветься домо[23], а [його] помічник — біну-улі. [Тут] є тисяча з лишком сімей.
南至投馬國水行二十日官曰彌彌副曰彌彌那利可五萬餘戸		Пропливши водою на південь двадцять днів, дістаються [країни] Тоумаго[24]. [Її] чиновник називається мімі[25], а [його] помічник — мімі-налі[26]. [Тут є] біля п'яти тисяч з лишком дворів.
南至邪馬壹國女王之所都水行十日陸行一月官有伊支馬次曰彌馬升次曰彌馬獲支次曰奴佳鞮可七萬餘戸自女王國以北其戸數道里可略載其餘旁國遠絶不可得詳		Пропливши водою десять днів [чи] пройшовши суходолом один місяць на південь[27], дістаються [країни] Єматайго[28], де знаходиться столиця вана-жінки. [Тут] є чиновник ічжіма[29], за ним [чиновник], що зветься міма-шен[30], за ним [чиновник], що зветься міма-ючжі[31], [а] за ним [чиновник], що зветься нуцзяті[32].[Населення] біля семидесяти тисяч дворів. На північ від країни вана-жінки кількість дворів і відстань можна описати скорочено, [але] решта сусідніх країн дуже далеко, так що неможливо отримати деталі [про них].
次有斯馬國次有己百支國次有伊邪國次有郡支國次有彌奴國次有好古都國次有不呼國次有姐奴國次有對蘇國次有蘇奴國次有呼邑國次有華奴蘇奴國次有鬼國次有爲吾國次有鬼奴國次有邪馬國次有躬臣國次有巴利國次有支惟國次有烏奴國次有奴國此女王境界所盡		Наступною є [країна] Симаго[33], далі — [країна] Ібочжіго[34], далі — [країна] Ісєго[35], далі — [країна] Дучжіго[36], далі — [країна] Мінуго[37], далі — [країна] Хаогудуго[38], далі — [країна] Бухуго[39], далі — [країна] Цзєнуго[40], далі — [країна] Дуйсуго[41], далі — [країна] Сунуго[42], далі — [країна] Хуїго[43], далі — [країна] Хуанусунуго[44], далі — [країна] Гуйго[45], далі — [країна] Вэй'уго[46], далі — [країна] Гуйнуго[47], далі — [країна] Сємаго[48], далі — [країна] Доченьго[49], далі — [країна] Баліго[50], далі — [країна] Чжівейго[51], далі — [країна] Унуго[52], далі — [країна] Нуго[53]. На цьому вичерпуються кордони [країни] вана-жінки.
其南有狗奴國男子爲王其官有狗古智卑狗不屬女王自郡至女王國萬二千餘里		На південь від цього [місця] знаходиться [країна] Гоунуго[54], [в якій] ваном є чоловік. [Він] має чиновника гоугу-чжібі[55][Ця країна] не підпорядковується вану-жінці. Від командирства [Дайфан] до країни вана-жінки дванадцять тисяч з лишком лі.
男子無大小皆黥面文身自古以來其使詣中國皆自稱大夫 夏后少康之子封於會稽斷髪文身以避蛟龍之害今倭水人好沈沒捕魚蛤文身亦以厭大魚水禽後稍以爲飾諸國文身各異或左或右或大或小尊卑有差計其道里當在會稽東治之東		Усі чоловіки [во], незалежно від віку і зросту, мають татуйовані обличчя і тіло. Віддавна і по сьогодні їхні посли прибувають до Центральної країни[56], називаючи себе [великими мужами] дафу[57]. [В давнину, коли] син Шаокана[58], [імператора династії] Ся[59], отримав наділ в Хуейцзі[60], [він] відрізав волосся і розтатуював тіло, щоб уникнути шкоди від цзяолуна[61]. Сьогодні ж [татуйовані] плавці [людей] во полюбляють пірнати, виловлюючи риб і устриці. Татуювання служило [їм] для відлякування великих риб і водяних тварин, [але] потім стало [вважатися] прикрасою. У різних країнах [во] воно різне — то ліве, то праве, то велике, то мале. Шановані та підлі [також] мають відмінності [у татуюванні]. Підрахунок відстаней до во, [вказує що вони] знаходяться як раз на схід від Дуньцзі [командирства] Хуейцзі[62].
其風俗不淫男子皆露紒以木緜招頭其衣横幅但結束相連略無縫婦人被髪屈紒作衣如單被穿其中央貫頭衣之		Їхні звичаї не розпусні. Усі чоловіки зав'язують волосся [у пучок], покладаючи на голову бавовняну [тканину][63]. Вони [носять] одяг лише зав'язуючи [полотна] по ширині одне з одним, не зшиваючи. Жінки згинають розпущене волосся і зв'язують [у пучок], а одяг роблять ніби з покривала, яке вдягають продягнувши голову через отвір посередині.
種禾稻紵麻蠶桑緝績出細紵縑緜其地無牛馬虎豹羊鵲		[Люди во] сіють просо і рис, вирощують коноплі, розводять тутового шовкопряда, і, няпрявши нитки, виготовляють тонке прядиво та кручений шовк. У їхній землі немає корів, коней, тигрів, леопардів, баранів і сорок.
兵用矛楯木弓木弓短下長上竹箭或鐵鏃或骨鏃所有無與儋耳朱崖同		Зі зборої [люди во] використовують списи, щити і дерев'яні луки. Дерев'яні луки короткі з низу і довгі зверху, [а] бамбукові стірли [мають] або залізні, або кістяні навершя. Наявна [зброя] подібна до такої ж як у [людей з] Даньер і Чжуяй[64].
倭地温暖冬夏食生菜皆徒跣有屋室父母兄弟臥息異處以朱丹塗其身體如中國用粉也食飲用籩豆手食		Земля [людей] во тепла, [тому] взимку і влітку [тут] їдять свіжі овочі і всі ходять босоніж. [Вони] мають будинки, [в яких] покої батька, матері, братів і сестер різняться. [Місцеві] накладають на своє тіло кіновар, подібно до того як у Центральній країні[65] використовують [білу] пудру. Для їжі і напоїв [вони] вживають бамбуковий і дерв'яний посуд, а їдять руками.
其死有棺無槨封土作冢始死停喪十餘日當時不食肉喪主哭泣他人就歌舞飲酒已葬擧家詣水中澡浴以如練沐		Для померлих [люди во] готують внутрішню труну, [але] не мають зовнішньої. Закопавши [її] в землю, [вони] роблять насип. Після смерті припиняють траур за десять з лишком днів, [проте] в часі [трауру] не їдять м'яса. [Коли] господарі трауру заливаються слізьми, інші співають, танцюють та п'ють [рисову] настійку. Після похорону уся сім'я йде у воду і миється, ніби вправляючись у митті.
其行來渡海詣中國恆使一人不梳頭不去蟣蝨衣服垢汚不食肉不近婦人如喪人名之爲持衰若行者吉善共顧其生口財物若有疾病遭暴害便欲殺之謂其持衰不謹		[Під час] подорожі і перепливання моря на шляху до Центральної країни[66], [люди во] завжди змушують одного чоловіка не причісувати голову, не видаляти гнид і вошей, одягатися брудно, не їсти м'яса і не наближатися до жінок, подібно до людини у траурі. Його називають чішауй[67]. Якщо подорожючі [повертаються] благополучно, то разом піклуються про його рабів[68] і майно, [але] якщо [подорожуючі] захворіють чи зазнають лихої шкоди, то вбивають його, за те що чішуай не був стриманим.
出眞珠靑玉其山有丹其木有枏杼豫樟楺櫪投橿烏號楓香 其竹篠簳桃支有薑橘椒蘘荷不知以爲滋味有獮猿黑雉		[Люди во] видобувають перли і сапфір. У їхніх горах є кіновар. [З] дерев вони мають камфорне дерево[69], карликовий дуб[70], персею[71], айву[72], гострійший дуб[73], тоу[74], червоний дуб[75], гірську шовковицю[76] і клен[77]. Місцевий бамбук — [це] низкорослий сяо[78], псевдосаса[79] і таочжі[80]. [Тут] є імбир цзян[81], мандарини цзюй[82], сичуанській перець[83]й імбир жанхе[84], [але місцеві] не знають, що [вони] мають смак. Водяться мавпи і чорні фазани.
其俗擧事行來有所云爲輒灼骨而卜以占吉凶先告所卜其辭如令龜法視火坼占兆		За звичаєм [людей во], коли почанають справу чи подорож, [або] мають щось сказати чи зробити, то одразу обпалють кістку і за тріщинами ворожать, визнаючи долю. Спочатку сповіщають [зміст] тріщин. Говорять так само як [під час] ворожби на [панцирі] черепахи[85]. Роздивляючись тріщини від вогню, [вони] ворожать за знаменнями.
其會同坐起父子男女無別人性嗜酒〔魏略曰其俗不知正歳四節但計春耕秋收爲年紀〕見大人所敬但搏手以當跪拜其人壽考或百年或八九十年其俗國大人皆四五婦下戸或二三婦婦人不淫不妒忌不盜竊少諍訟其犯法輕者沒其妻子重者滅其門戸及宗族尊卑各有差序足相臣服收租賦有邸閣國國有市交易有無使大倭監之		У місяцх зборів і у поведніці [людей во] немає різниці між батьками і синами, чоловіками і жінками[86]. За [своєю] природою [вони] люблять [рисову] настійку. (У "Вейліо" говориться, що їхні звичаї не знають правильного року і його чотирьох пір, а роки вираховуються за весінньою пахотою та осінніми жнивами). Коли [во] бачать вельможу, то з пошани лише хлопають руками, що відповідає [китайському] привітанню на колінах. Ці люди живуть довго — сто або вісімдесят-дев'яносто років. За їхнім звичаєм, усі вельможі країни мають четверо-п'ятеро дружин, а [господарі] низьких дворів — двох-трьох. Жінки не розпусні і не ревниві. Крадіжок немає, а [судових] позовів мало. За порушення законів у легких випадках конфіскують дружин і дітей порушника, а у важких — знищують сім'ю і рід порушника. Між усіма шанованими і підлими існує різниця [у рангах], якої слухняно дотримуються. [Тут] збирають податки й існують хороми. В країнах [во] є ринки, [де] міняють наявний [товар]. За ними наглядає даво[87].
自女王國以北特置一大率檢察諸國諸國畏憚之常治伊都國於國中有如刺史 王遣使詣京都帶方郡諸韓國及郡使倭國皆臨津捜露傳送文書賜遺之物詣女王不得差錯		На північ від країни вана-жінки спеціально посаджено [одного великого провідника] ідашуай[88], який оглядає країни [во], а вони бояться його. Він постійно перебуває у [країні] Ідуго, [в якій] є подібним до циші[89]. [Коли] ван висилає послів до столиці[90], командирства Дайфан і країн Хань[91], а також [коли] командирство [Дайфан] шле послів до країн во, усі прямують у порт, [де] перевіряються посильні грамоти і подарунки, [щоб], прибувши до вана-жінки, не було плутанини [з ними].
下戸與大人相逢道路逡巡入草傳辭說事或蹲或跪兩手據地爲之恭敬對應聲曰噫比如然諾		[Коли члени] низьких дворів зустрічаються із вельможою на дорозі, [то] ввагаючись відходять у траву. [Під час] розмови чи пояснень, [люди во] сидять навпочіпки або на колінах і кладуть обидві руки на землю, чим виражають шану. Відповідаючи, [вони] говорять "Ах!"[92], що ніби означає згоду.
其國本亦以男子爲王住七八十年倭國亂相攻伐歴年乃共立一女子爲王名曰卑彌呼事鬼道能惑衆年已長大無夫壻有男弟佐治國自爲王以來少有見者以婢千人自侍唯有男子一人給飲食傳辭出入居處宮室樓觀城柵嚴設常有人持兵守衞		В цій країні початково ваном був чоловік, який прожив сімдесят-вісімдесят років. [За його правління] країни во знаходилися у смуті, нападаючи один на одного роками. Тоді разом [вони] поставили ваном одну жінку. Її звали Біміху[93]. Вона служила шляхові демонів[94] і вміло вводила в оману народ. [Біміху] було вже багато років, [але вона] не мала чоловіка. Був [у неї] молодший брат, який допомагав керувати країною. Відтоді як [ця жінка] стала ваном, її мало хто бачив. Тисяча служниць прислуговувало їй, і лише один чоловік, який приносив [їй] напої та їжу, мав доступ [до її покоїв, щоб] передати [її] слова. Палац, в якому перебувала [Біміху], [мав] велично зведені оглядові вежі і стіни з частоколу. [В ньому] постійно знаходились люди зі зброєю, які стояли на варті.
女王國東渡海千餘里復有國皆倭種又有侏儒國在其南人長三四尺去女王四千餘里又有裸國黑齒國復在其東南船行一年可至參問倭地絶在海中洲島之上或絶或連周旋可五千餘里		На сході від країни вана-жінки, за морем у тисячу з лишком лі, є ще [одна] країна, де всі японського роду. Також є [країна карликів] Чжужуго[95], що знаходиться південніше, [де] ріст людей складає три-чотири чі[96]. [Ця країна] віддалена від [країни] вана жінки на чотири тисячі з лишком лі. Також є [країна голих] Лого[97] і [країна чорнозубих] Хейчіго[98], які знаходяться далі на південному сході і до [яких] можна дістатися човном за один рік. Щодо відвідин землі [людей] во, [то вона] знаходиться у далекому морі, на островах віддалених або пов'язаних [між собою], окуругою у близько п'яти тисяч з лишком лі.
景初二年六月倭女王遣大夫難升米等詣郡求詣天子朝獻 太守劉夏遣吏將送詣京都		У шостому місяці другого року Цзінчу[99] ван-жіка [країни] во вислала [великого мужа] дафу Наньшенмі[100] та інших до командирства [Дайфан], [де вони] прохали [дозволу] прибути до Сина Неба[101] та піднести [йому] данину. Тайшоу[102]Лю Ся відправив урядовця, який супроводжував [їх] до столиці.
其年十二月詔書報倭女王曰制詔親魏倭王卑彌呼帶方太守劉夏遣使送汝大夫難升米次使都市牛利奉汝所獻男生口四人女生口六人斑布二匹二丈以到汝所在踰遠乃遣使貢獻是汝之忠孝我甚哀汝今以汝爲親魏倭王假金印紫綬裝封付帶方太守假授汝其綏撫種人勉爲孝順汝來使難升米牛利渉遠道路勤勞今以難升米爲率善中郎將牛利爲率善校尉假銀印靑綬引見勞賜遣還今以絳地交龍錦五匹〔臣松之以爲地應爲綈漢文帝著皀 衣謂之弋綈是也此字不體非魏朝之失則傳寫者誤也〕絳地縐粟罽十張蒨絳五十匹紺靑五十匹答汝所獻貢直又特賜汝紺地句文錦三匹細班華罽五張白絹五十匹金八兩五尺刀二口銅鏡百枚眞珠鉛丹各五十斤皆裝封付難升米牛利還到録受悉可以示汝國中人使知國家哀汝故鄭重賜汝好物也		Дванадцятого місяця того ж року [імператорський] письмовий наказ повідомляв вану-жінці [наступне]: "Наказую Біміху, ванові [країни] во, рідному [династії] Вей[103]! Дайфанський тайшоу Лю Ся відправив посла провести твого [великого мужа] дафу Наньженмі і другого посла Душінюлі[104]. До [нас] прибули піднесені тобою чотири раби, шестеро рабинь і два різнокольорових сувої полотна [довжиною] у два чжан[105]. [Хоча] твоя [країна] дуже далеко, ти відправила послів і принесла данину. За твою вірнісь і покірність, ти [нам] надзвичайно мила. Тепер [ми] постановляємо тебе ваном [країни] во, рідним [династії] Вей, і вручаємо золоту печатку з фіолетовим мотузком, яку запакувавши, тимчасово передамо дайфанському тайшоу. Вмиротворюй свій народ і старайся у покірності [нам]. Твої прибулі посли Наньшенмі та [Душі]нюлі йшли здалеку і стомилися в дорозі. Тепер [ми] призначаємо Наньшенмі [генералом] шуайшань-чжунланом, а [Душі]нюлі — [офіцером] шуайшань-сяовеєм, і вручаємо [їм] срібні печатки із синіми мотузками. Зустрівшись [з ними, ми] повертаємо їх з дарами. Цього [разу ми] відповідаємо на твоє підношення п'ятьма сувоями парчі з перехрещеними драконами на червоному тлі (Я, Сунчжі, [вважаю, що] замість [ієрогліфу] "тло" (ді) має бути "важкий шовк" (ті). Це та [тканина], в яку одягався Вень-ді, [імператор династії] Хань, називаючи її ге-ті. Цей ієрогліф ["земля"] неправильний, [і є] не провиною династії Вей, а помилкою переписувачів.), десятьма рулонами тонконканих вовняних килимів на червоному тлі, п'ятдесятьма сувоями червоногарячого [шовку] і п'ятдесятьма сувоями яскраво синього [полотна]. Також, спеціально даруємо тобі три сувої парчі зі звивистим візерунком на синьому тлі, п'ять рулонів тонких, різнокольорових і пишник килимів, п'ятдесят сувоїв білого шовку, вісім лян[106] золота, два меча [довжиною] у п'ять чі, сто бронзових дзеркал, [а ще й] перлів і свинцеві рум'яна, кожних по п'ятдесят гінів[107]. Все запакувавши, передаємо Наньженмі та [Душі]нюлі. Коли [посли] повернуться, опиши і прийми [подарунки], та покажи [їх] усім людям своєї країни, щоб знали, що ти мила [нашій] державі. Саме тому щиро даруємо тобі [наші] улюблені речі".
正始元年太守弓遵遣建中校尉梯儁等奉詔書印綬詣倭國拜假倭王幷齎詔賜金帛錦罽刀鏡采物倭王因使上表答謝詔恩		Першого року Чженші[108] тайшоу Гунцзунь[109] відправив [послом офіцера] цзяньчжун-сяовэя [на ім'я] Ті Цзюн та інших до країни во з [імператорським] письмовим наказом і печаткою з мотузками. [Він] вручив їх вану [країни] во, а також подарував жалувані за накозом золото, одяг, парчу, килими, мечі, дзеркала і дорогоцінні [камені]. Ван [країни] во прийняла [наказ] через посла і подякувала за [імператорську] милість.
其四年倭王復遣使大夫伊聲耆掖邪狗等八人上獻生口倭錦絳靑縑緜衣帛布丹木弣短弓矢掖邪狗等壹拜率善中郎將印綬		Четвертого року [Чженші][110] ван [країни] во також відправив послами [великих мужів] дафу Ішенці[111], Ісєгоу[112] та інших вісім чоловік піднести [імператору] рабів, японську парчу, червоно-зелений тонкотканий шовк, шовковий одяг, кіновар, дерев'яні луки і стріли для короткого лука. Ісєгоу та іншим були разом пожалувані печатки з мотузками [генералів] шуайшань-чжунланів.
其六年詔賜倭難升米黄幢付郡假授		Шостого року [Чженші][113] [імператор] наказав подарувати [послу] во Наньшенмі жовтий стяг, який тимчасово передав до командирства [Дайфан].
其八年太守王頎到官倭女王卑彌呼與狗奴國男王卑彌弓呼素不和遣倭載斯烏越等詣郡說相攻擊状遣塞曹掾史張政等因齎詔書黄幢拜假難升米爲檄告喩之		Восьмого року [Чженші][114]тайшоу Ванці[115]заступив на посаду [голови командирства Дайфан]. Ван-жінка [країни] во і ван-чоловік [країни] Гоунуго[116], Бімігун Хусу[117], віддавна не були у мирі, [тому жінка] відіслала [посла] во [на ім'я] Цзюйсицюе[118] та інших до командирства [Дайфан], пояснивши, що [обидві країни] нападають одина на одну. [Голова командирства] відправив [писаря] сайцао-юйші Чжан Чжена та інших передати [імператорський] письмовий наказ та жалувати жовтий стяг Наньшенмі, [про що] сповіщав [вана-жінку] заявою.
卑彌呼以死大作冢徑百餘歩徇葬者奴婢百餘人更立男王國中不服更相誅殺當時殺千餘人復立卑彌呼宗女壹與年十三爲王國中遂定		По смерті Біміху спорудили великий насип, діаметром у сто кроків, в якому разом [із нею] поховали сто з лишком рабів. Після цього знову поставили ваном чоловіка, але [люд] в країні не підкорився. Знову [почались] убивства один одного, в яких у той час загинуло тисяча з лишком чоловік. [Тоді] вкотре постановили ваном [жінку], тринадцятирічну Іюй[119], родичку Біміху[120], і в країні нарешті [все] упорядкувалося.
政等以檄告喩壹與壹與遣倭大夫率善中郎將掖邪狗等二十人送政等還因詣臺獻上男女生口三十人貢白珠五千孔靑大勾珠二枚異文雑錦二十匹		[Писар Чжан] Чжен та інші сповістив Іюй заявою. Іюй відправила [великого мужа] дафу і [генерала] шуайшань-чжунляна Ісєгоу та інших, [числом] у двадцять чоловік проводити [Чжан] Чжена по дорозі назад. Через прибуття [писаря], І[юй] піднесла [імператорові] тридцять рабів і рабинь, дала данину у п'ять тисяч білих перлів, дві зелені [яшмові прикраси] гоучжу[121] і двадцять сувоїв різновізерункової парчі.

Примітки

1. Японською — Люди ва.
2. Командирство Дайфан було засноване китайцями на завойованих землях Корейського півострова, з центром у сучасному місті Сеул.
3. Імператорська династія, що правила Китаєм з 206 року до Р.Х. — 220 рік по Р.Х.
4. Тобто, до Японії
5. Сучасний південь Корейського півострова. Японською — Кан-коку.
6. Японською — Куя Кан-коку
7. Китайська одиниця довжини, яку інколи називають "китайською милею". Сучасна лі дорвінює близько 500 м. В часи династії Хань 1 лі дорівнювала 415.8 м.
8. Японською — Цусіма-коку. Відповідає сучсному японському острову Цусіма у Японському морі.
9. Японською — хіко, тобто, "принц" або особа чоловічої статі монаршої крові.
10. Японською — хінаморі, тобто, "захисник (морі) села (хіна)".
11. Море-океан або Північне море. Таку саму ж назву китайські історики застосовували для позначення пустелі Гобі.
12. Японською —Ітідай-коку. Відповідає сучсному японському острову Ікі в Японському морі.
13. Японською — Мацуро-коку. Відповідає сучсному японським півостровам Східна Мацуура та Північна Мацуура на півночі острова Кюсю.
14. Японською — Іто-коку. Відповідає японському повіту Іто, що знаходився у сучасному місті Маебару префектури Фукуока.
15. Японською — нікі. Японські науковці трактують термін двояко. Найто Торадізро висунув гіпотезу, що це спотворена передача японської посади інакі (稲置), збирача зерна у провінційних монраших землях. Проте Ямада Такао припускає, що ця посада — спотворена вимова японського слова нусі (主), "господар".
16. Японською — семмоко. Також існують японські прочитання сімако, семако, імоко. Значення невідоме.
17. Японською — хейкьоко. Також існують японські прочитання хіхоко, хехоко, хікоко. Значення невідоме.
18. У пізніших записах книги "Вей люе" (魏略) подається: "десять тисяч дворів" (戸萬余).
19. Китайський титул правителя, нижчий за імператора. Аналог європейського короля чи азійського царя.
20. Японською — На-коку. Відповідає порту На або околицям річки Нака у затоці Хаката на півночі японського острова Кюсю.
21. Японською — сімако, тобто "син острова". Значення невідоме.
22. Японською — Фумі-коку. Можливо відповідає японському містечку Умі префектури Фукуока.
23. Японською — тамо. Значення невідоме.
24. Японською — Тома-коку. Це місце вважється одним з найважчих для тлумачення. Раптом згадується подорож водою. Тривалість подорожі досить велика. Дослідники, які є прибічниками кюсюської теорії локалізації держави Яматай, розташовують країну Тома на півдні острова Кюсю — у повіті Цума префектури Міядзакі, або у провінції Сацума, сучасній префектурі Каґосіма. Науковці, які притримуються думки, що Яматай знаходилась на сході Японського архіпелагу, у регіоні Кінкі, твердять, що китайський упорядник помилився ієрогліфом, написавши "південь" (南) замість "сходу" (東). Вони пов'язують країну Тома з містечком Томо у префектурі Хіросіма — одним із ключових портів у Внутрішньому Японському морі.
25. Японською — мімі. Значення невідоме.
26. Японською — мімінарі. Значення невідоме.
27. Можлива описка укладача. Якщо дослівно слідувати його вказівкам щодо морської подорожі, то Яматай знаходиметься у районі островів Рюкю чи Тайваня. Історики припускають, що ієрогліф "південь" був написаний помилково замість "схід".
28. Японською — Яматай-коку. В історіографії закріпилося саме японське прочитання цієї країни — Яматай.
29. Японською — ісіма або ікіма. Значення невідоме.
30. Японською — мімасьо або мімасу. Значення невідоме.
31. Японською — мімаґусі. Значення невідоме.
32. Японською — накате або накато. Ймовірно, особистий слуга вана-жінки Хіміко.
33. Японською — Сіма-коку. Відповідає провінції Сіма у сучасній префектурі Міе.
34. Японською — Іхокі-коку. Точна локалізація невідома.
35. Японською — Ісі-коку або Ія-коку. Точна локалізація невідома.
36. Японською — Тосі-коку.
37. Японською — Міна-коку. Точна локалізація невідома.
38. Японською — Кокото-коку. Точна локалізація невідома.
39. Японською — Фуко-коку. Точна локалізація невідома.
40. Японською — Сяна-коку. Точна локалізація невідома.
41. Японською — Цусо-коку. Точна локалізація невідома.
42. Японською — Сону-коку.
43. Японською — Кою-коку. Точна локалізація невідома.
44. Японською — Канасона-коку або Канусону-коку. Точна локалізація невідома.
45. Японською — Кі-коку. Точна локалізація невідома.
46. Японською — Іґо-коку. Точна локалізація невідома.
47. Японською — Кіна-коку або Кіну-коку. Точна локалізація невідома.
48. Японською — Яма-коку. Точна локалізація невідома.
49. Японською — Кусі-коку. Точна локалізація невідома.
50. Японською — Харі-коку. Точна локалізація невідома.
51. Японською — Кії-коку. Точна локалізація невідома.
52. Японською — Уна-коку або Уну-коку. Точна локалізація невідома.
53. Японською — Ну-коку або На-коку. Зв'язок із вищезгадою країною На-коку невідомий. Точна локалізація невідома.
54. Японською — Куна-коку або Куну-коку. Точна локалізація невідома.
55. Японською — Кукоті-хіко. За існуючими гіпотезами, це може бути або Кікуті-хіко або Каваті-хіко.
56. Одна з самоназв Китаю.
57. Титул почесних цивільних і військових чиновників у Китаї.
58. Шаокан — легендарний шостий імператор китайської Ся. Жив у 3 тисячолітті до Р.Х.
59. Династія Ся — легендарна династія, що правила стародавнім Китаєм у 2070—1600 роках до Р.Х.
60. Хуейцзі — місцевість у Китаї, в районі східного гирла ріки Янцзи. У часи правління династії Хань тут було утворено адміністаритивну одиницю — командирство Хуейцзі. Його центр відповідає сучасному місту Шаосін провінції Чжецзян у КНР.
61. Цзяолун — міфічна істота, що живе у воді і нападає на людей. Можливо акула чи велика саламандра.
62. Одне із найскладніших місць для тлумачення. У "Записках трьох країн", найдавнішій книзі, що містить текст цієї статті, вказується місто "Дуньє [командирства] Хуейцзі" (會稽東冶) замість міста "Дуньцзі [командирства] Хуейцзі" (會稽東治). Останній варіант зустрічається у пізніших творах — "Книзі Пізньої Хань", "Книзі Цзінь" та інших. Через це, серед істориків побутує думка, що укладач "Записок" помилково записав "Дуньє" (東冶) замість "Дуньцзі" (東治) . Дуньє — місто у південному Китаї, на території сучасної провінції Фуцзянь, яке на час існування країни Яматай, не входило до командирства Хуейцзі. Якщо слідувати з нього прямо на схід, як вказує упорядник "Записок", то можна потрапити не до Японії, а Тайваню або островів Рюкю. У випадку з Дуньцзі, містом яке знаходилося у центрі командирства Хуейцзі, то дорога з нього веде прямо до південного японського острова Кюсю. Ця проблема з опискою "Дуньцзі — Дуньє" використовується дослідниками як доказ того, що упорядник "Записок" помилявся у написані ієрогліфа "схід" (東), фіксуючи його як "південь" (南) у попередніх частинах статті.
63. Не зрозуміло чи покладають тканину чи пов'язують голову тканиною.
64. Даньер і Чжуяй — назви місцевостей китайського острова Хайнань у провінції Хайнань, що розташований у Південно-китайському морі. Даньер — північно-західна частина острова, Чжуяй — південно-східна. Ймовірно, упорядник статі асоціював японців із не-китайськими народами півдня сучасного Китаю.
65. Одна з самоназв Китаю.
66. Одна з самоназв Китаю.
67. Японською — дзісай. Прямий переклад "той, хто несе скорботи". Також існують наступні інтерпритації: "той, хто дотримується духовної чистоти", "той, хто постить", "той, хто боронитиь обітниці".
68. У тексті вжито сполучення 生口 (китайською — шенкоу, японською — сейко). Первісне значення — полонений. Згадки про них містяться також у "Книзі Пізньої Хань", де під 107 роком описується посольство людей во, які піднесли імператору сто шістдесят полонених рабів шенкоу.
69. Різновид лавру. Відповідає Cinnamomum camphora.
70. Різновид корявого дубу. Відповідає Castanopsis.
71. Різновид камфорного дерева. Відповідає Persea thunbergii.
72. Різновид айви. Відповідає Chaenomeles japonica.
73. Різновид дуба. Відповідає Quercus acutissima.
74. Точне значення невідоме. Можливо різновид дубу.
75. Різновид дубу. Відповідає Cyclobalanopsis acuta.
76. Різновид шовковиці. Відповідає Morus bombycis
77. Різновид японського клену. Відповідає Acer palmatum.
78. Японською — сіно. До цієї категорії можуть відноситися наступні види низькорослого бамбуку: медаке (Pleioblastus Simonii), гостролиста саса (Sasa veitchii), адзумська саса (Arundinaria) та інші.
79. Різновид низькорослого бамбуку. Відповідає Pseudosasa japonica.
80. Точне значення невідоме. Дослівний переклад "гілки пересика". Можливо також різновид низькорослого бамбуку.
81. Японською — сьоґа. Різновид імбиру. Відповідає Zingiber officinale.
82. Японською — татібана. Різновид цитрусових. Відповідає Citrus tachibana.
83. Японською — сансьо. Різновид перцю. Відповідає Zanthoxylum piperitum.
84. Японською — мьоґа. Різновид імбиру. Відповідає Zingiber mioga.
85. Це порівняння з давньокитайською практикою ворожіння на панцирях черепах, що практикувалася з 2 тисячоліття до Р.Х. у Центральному Китаї.
86. З точки зору китайської конфуціанської моралі це вважалося непристойним.
87. Японською — дайва або ямато. У дослівному значенні "великий во", тобто "великий японець".
88. Японською — ітітдайсоцу. Ймовірно мається на увазі якийсь високопосадовець або загін, що перебував у країні Іто (Ідуго). З тексту не зовсім зрозуміло, чи був ідашуай установою країни Яматай чи китайської династії Вей.
89. Циші — посада губернатора-наглядача у Китаї, що існувала за панування династії Хань.
90. Мається на увазі столиця китайської династії Вей — Лоян.
91. Мове йде про південнокорейську країну Ханьго і ряд інших тамтешніх володінь.
92. Китайською — і. Японською — ай.
93. Японською — Хіміко.
94. Китайською — гуйдао, японською — ґідо. Також можливий переклад як "магія", "шаманство" або "вчення духів".
95. Японською — Сюдзю-коку. Дослівно — "країна карликів".
96. Японською — сяку. Одиниця довжини у стородавньому Китаї. 1 чі дорівнює 30,3 см, близько 1 одного фута.
97. Японською — Ра-коку. Дослівно — "країна голих".
98. Японською — Кокусі-коку. Дослівно — "країна чорнозубих".
99. Цзінчу — девіз правління у 237 — 239 роках імператора Мін-ді китайської династії Вей. 2 рік Цзінчу відповідає 238 року.
100. Японською — Нансьомай або Насіме.
101. Син Неба — один із титулів китайських імператорів.
102. Тайшоу — посада голови командирства у Китаї. Дослівно — "великий захисник".
103. Посольство від Хіміко було на руку урядовцям династії Вей, які отримували козир у в боротьбі за об'єднання Китаю, посилаючись на те, що варвари далеких країн визнають китайським імператором саме вейського монарха. За таку політичну послугу Хіміко й одержала рідкісний, як для володарки віддаленої варварської переферії, титул "ван во, рідний династії Вей".
104. Японською — Тосіґюрі або Тосіґорі.
105. Японською — дзьо. Одиниця довжини у стородавньому Китаї. 1 чжан дорівнює 3,3 м.
106. Японською — рьо. Одиниця ваги у стародавньому Китаї. 1 лян дорівнює 40—50 г.
107. Японською — кін. Одиниця ваги у стародавньому Китаї. 1 гін дорівнює 500-600 г.
108. Чженші — девіз правління у 240 — 249 роках вана Чао Фана, також відомого як Ці-ван, монарха китайської династії Вей. 1 рік Чженші відповідає 240 року.
109. Гунцзунь — голова (тайшоу) командирства Дайфан.
110. 4 рік Чженші відповідає 243 року.
111. Японською — Ісеікі або Ісеекі.
112. Японською — Екіяку.
113. 6 рік Чженші відповідає 245 року.
114. 8 рік Чженші відповідає 247 року.
115. Ванці — голова (тайшоу) командирства Дайфан.
116. Вище згадана країна Гоунуго. Японською — Куна-коку або Куну-коку. Точна локалізація невідома.
117. Японською — Хімікюко або Хімікоко. Можливо помилкова передача японського слова Хікоміко — "принц-монарх".
118. Японською — Сайсіуецу або Сайсіуті.
119. Японською — Тойо.
120. Китайською — цзуннюй. Оскільки у Хіміко не було чоловіка, то офіційно у неї не було дітей. Можливо, цзуннюй означає родичка по "шляхові демонів", або "колега" по магії.
121. Японською — маґатама.

Джерела

• у Вікіпедії: Переказ про людей ва Записів Вей

Оригінал

• 魏志倭人伝 新訂版; 後漢書倭伝; 宋書倭国伝; 隋書倭国伝. 東京 : 岩波書店 , 1985. (яп.)

Переклади

• 山尾幸久 『魏志倭人伝（講談社現代新書）』東京: 講談社, 1972. (яп.)
• Tsunoda Ryusaku, tr. 1951. Japan in the Chinese Dynastic Histories: Later Han Through Ming Dynasties. Goodrich, Carrington C., ed. South Pasadena: P. D. and Ione Perkins. (англ.)
• Кюнер И. В. Китайские известия о народах южной Сибири, Центральной Азии и Дальнего Востока. Москва, 1961. — Глава II. Япония (рос.) (застарілий переклад)
• 魏志倭人伝 (яп.) (видання і видавництво невідоме)