Чи йду майданами гучними

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чи йду майданами гучними
автор: О. Пушкін
Мова оригіналу: російська. Перекладач: Борис Грінченко
Із збірника «Спогади Івана Бєлоусова». Опубл.: 1913. Джерело: http://slovoprosvity.org/2013/06/13/борис-грінченко-в-києві-діяльність-ад/  


* * *


Чи йду майданами гучними,
Чи входжу я у людний храм,
Чи бенкетую з молодими,
А впину все нема думкам.

Я думаю: пролинуть роки —
І всі, — хоч як багато нас, —
Всі в ями ляжемо глибокі
І чийсь уже надходить час.

Самотній бачу дуб могутній,
І думка: патріарх лісів
Переживе мій вік забутній,
Як пережив моїх батьків.

Дитятком любим утішаюсь,
Кажу йому: прощай! рости,
Тобі я місцем поступаюсь, —
Мені вже тліть, тобі — цвісти.

І так щодня і щогодини
Все маю думку я одну:
Вгадати хочу ті хвилини,
Коли поляжу я в труну.

І де поляжу: на чужині
Чи в колотнечі бойовій,
Чи серед хвиль, чи в цій долині
Спочине труп холодний мій?

І хоч однаково де тліти
Німому тілові в труні,
Та все б хотілося спочити
У краї рідному мені.

І край могили над труною
Хай молоде життя гуля,
І сяють вічною красою
Байдужі небо і земля.