Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 427 797 сторінок.

Календар

28 листопада

1683 — помер Інокентій Ґізель, архімандрит Києво-Печерської Лаври, імовірний автор «Синопсису»
1757 — народився Вільям Блейк, англійський поет
1793 — народився Карл Альмквіст, шведський письменник
1820 — народився Фрідріх Енгельс, німецький філософ, публіцист
1876 — народився Іван Герасимович, український педагог, редактор, громадський діяч
1880 — народився Олександр Блок, російський поет, драматург, перекладач
1880 — народився Сергій Маслов, український літературознавець, книгознавець, історик літератури, педагог
1881 — народився Стефан Цвейг, австрійський письменник
1898 — помер Конрад Фердинанд Маєр, швейцарський письменник
1923 — помер Сильвестр Дрималик, український галицький лікар, громадський діяч
1942 — помер Дмитро Йосифович, український літератор, перекладач, релігійний діяч

Вибрана проза

Балаканка про руську жінку. (Львів, 1905) Ольга Кобилянська
… В теорії Русин вимагає від жінки чимало, але в практицї він не страшний. На папері і в дискусіях про жінку він вимагає образованя, жадає самостійности, артизму, музики, ба навіть він признає і потребу жінки лїкарки але в дїйснім житю він інодї каже: „Жінка се, або те нїколи не зрозуміє, а наколи і зрозуміє, тодї певно не будемо ми (себ то мужчини) нїколи ситі, а білє наше не буде бездоганної чистоти“. Він нїколи не повірить, що образована жінка може бути доброю матерію і ґаздинею; що в міру — як її інтелїґенція розвиваєть ся, міцнїє в нїй і почутє обовязку. Русин недовірчивий. Се сумний об'яв — але нема де правди дїти — він є. Тому він і нїколи не скаже, як артистичний Француз: — „А сьвіт жінки нехай буде такий широкий, яким він дїйстно є.“ Він годить ся, щоби вона глядїла на Русь. Поза межі її — обійдеть ся. Там Поляки, там Нїмцї, там знов „Москалї“ і т. д. все те „чуже“ і не своє „питоме,“ — а вже до Шведок, і инших… де вже Русинцї очи до неї завертати? „Ти, жінко, пазь хату і дїтей, і гляди (хоч Русинка… з природи вже… сама… пропадає за працею і обовязками), щоби я під жолудковими ідеями не терпів. Я Русин і люблю лиш своє „питоме“.

читати далі…

Вибрана поезія

Олександр Колесса

Червоний Кобзар. (Монреаль, 1914)

О. Колесса.

ШАЛЇЙТЕ!

Шалїйте, Шалїйте, скажені кати!
Годуйте шпіонів, будуйте тюрми!
До бою сто тисяч робітників стане,
Пірвем, пірвем, пірвем ті кайдани!
За правду, за волю ми станемо враз,
Ланци, нї баґнети не пострах для нас!
Бо вольного духа не скути в кайдани.
Біда, біда, біда вам, тирани!

читати далі…