Антологія римської поезії/Проперцій/Елегії III, 2
◀ Горацій. Сатири II, 6 | Антологія римської поезії пер.: Микола Зеров Елегії III, 2 |
Овидій. Amores III, 9. На смерть Тибулла ▶ |
|
ПРОПЕРЦІЙ. КАЖУТЬ, Орфею, що ти звірів зачаровував співом Дощ та з'їдливий огонь підточать їх славу всесвітню; |
——————
Скелі з гірських верховин… Відома легенда про будування міськоі стіни в Тебах. Царь Тебанський, Амфіон, збудував іі, користаючись виключно своім музичним хистом. Цей самий мотив знаходимо у Лесі Украінки, в іі драматичній поемі „Орфеєве чудо“ (Ювилейний збірник, присвячений Франкові, в 40-ліття його діяльности).
Навіть на голос твоіх, Поліфеме, пісень… Поліфем — ціклоп, Галатея — нимфа. Закоханий Поліфем — сюжет одноі з ідилій самого законодавця ідиліі — Теокрита, грецького поета III віку перед Хр.
Сад мій не рівня гаям феакійським… На острові феаків, що привітали Одиссея на путі до рідного краю, був величезний сад. Його опис в 7-ій пісні Гомеровоі „Одиссеі“:
Сад превеликий за двором од самих воріт починався. Різна росла деревина, зелена та рясна й пахуча: (Перекл. П. Ніщинського) |
Калліопа — одна з дев'яти муз.
Намогильного дому Мавзола. Надгробок Карійського царя Мавзола (мавзолей) уважали одним з 7 див всесвітніх.