геть

геть

Геть, меж. и нар. 1) Долой, прочь, вон, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числе — ге́тьте. *Ось ге́тьте! Да отстаньте, позвольте-же. Ось гетьте мені з дороги, бо ніяк з в'язкою пройти. Пир. у., Конон. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Нп. Геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиления. Совершенно, решительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали ляшків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) Геть-то. Употребляется для усиления значения. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то честию такою запишався. Греб. 362. *6) Геть і. Да даже, к тому же, притом же. Вона така завбільшки, як голуб, геть і сивенька. Крим. *7) Геть чи́сто. Сплошь. Ціла вулиця вигоріла геть чисто. Крим. *8) Совсем. Геть світ обмінився. Черемш. «Верх».

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Геть, меж. и нар. 1) Долой, прочь, вон, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числе — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Нп. Геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувсь, сіяє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиления. Совершенно, решительно, далеко. Геть чисто виїли. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) Геть-то. Употребляется для усиления значения. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи монастир. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то честію такою запишався. Греб. 362.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Геть, меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Нп. Геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали ляшків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) Геть-то. Употребляется для усиленія значенія. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то честию такою запишався. Греб. 362.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924