двері
| двері |
|
|
Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у Бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у бога за дверима. Ном. *При две́рях ста́ти. Стать у дверей. При дверях стала. Входила з ясного в темне і не бачила нічого. Лепк. *Сіне́ч(ш)ні —. Дверь в сени. Сл. Нік. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лесных зверей — западни́ця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у бога за дверима. Ном. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лесных зверей — западниця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937