До ефективних суспільств/Про цю книжку

Матеріал з Вікіджерел

ПРО ЦЮ КНИЖКУ

Авреліо ПЕЧЧЕІ[1] та Олександр КІНГ[2]

Протягом останнього десятиліття в доповідях Римському Клубові було висвітлено цілу низку різноманітних факторів, що призвели до накопичення великої кількості проблем, які ми називаємо Світовою Проблематикою. В цих доповідях особливу увагу було приділено необхідності взаємодії між факторами, які не беруться до уваги під час формування політичних рішень, бо їх готують в основному на галузевому рівні.

Постає питання, чи здатні в цілому сучасні ідеології, структури, закони, урядові процедури і політичні системи зреагувати на виклик сучасного світу. Тому ми особливо радо сприймаємо дослідницьку книжку Богдана Гаврилишина.

Її назва говорить сама за себе, наголошуючи на необхідності співіснування різних систем як однієї з передумов виникнення Світового Ладу і його розбудови. Автор надзвичайно кваліфікований, бо прожив у багатьох країнах та був одним із перших, хто впроваджував навчання в галузі міжнародного менеджменту. Цей досвід дає можливість автору об'єктивно і всебічно представити свій погляд на світові ідеології, системи і структури. Його аналіз про те, яким чином необхідно поєднати різні складові частини суспільних ладів для створення завтрашнього світу, надзвичайно чіткий. Приклади різних держав добре показують, яким чином можна поєднати багатство культурних спадщин для того, щоб світ став життєздатним і ефективним.

Метод адаптовано таким чином, що читачеві показуються різні можливі шляхи до кращого майбутнього, стимулюється усвідомлення комплексу завдань, необхідних для поліпшення якості життя і умов існування людства в цілому. Це залежить одночасно і майже виключно від того, як ми від покоління до покоління зможемо мудро використати величезну спадщину знань, досвіду та ресурсів, які маємо в нашому розпорядженні.

З вищезгаданих причин Римський Клуб із великим задоволенням приймає цю книгу, як останню у серії доповідей, про які ми просили, розуміючи, що вона дає початок для нового підходу і вказує довгий і важкий шлях, яким ми мусимо пройти, щоб досягти успіху. Потреба в соціальних та інституційних інноваціях є, безумовно, необхідна, якщо ми всі навчимося спрямовувати власний інтерес поодиноких націй до осягнення мудрого довгострокового спільного інтересу людства, який, як підказують сторінки цієї книги, будемо змушені прийняти, бо взаємозалежність — це не тягар і не загроза, а навпаки — перевага та обіцянка кращого майбутнього.

Залишається сподіватись, що поява цієї книги викличе багато дискусій та полеміки, а також допоможе нам позбутися старих догм.

Доктор Сабуро ОКІТА[3]

Доктор Богдан Гаврилишин — один з найвідоміших вчених і консультантів з питань бізнесу та міжнародних відносин. Я близько з ним знайомий як член Римського Клубу і член Наглядової Ради МІМ Женева (Міжнародний інститут менеджменту, Женева), директором якого він є.

Богдан Гаврилишин змінив кілька професій і, таким чином, набув різноманітного пізнавального досвіду. Він глибоко зацікавлений сферами поведінки індивідуумів, функціонування організацій і управління ними, а також ефективності різних суспільств.

У розділі “Ефективність суспільств — загальний огляд”міститься мал. 1, що символічно відтворює основні прототипи компонентів суспільного ладу. Він викликав у мене великий інтерес. Відповідно до наукових положень, що містяться у книзі “До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє”, до основних компонентів суспільного ладу, на яких базується нація-держава, належать система цінностей, політичне правління й економічна система. За допомогою об'єктивного аналізу нам слід досягти глибшого розуміння того, як функціонують різні країни. Метод аналізу стану націй-держав, який застосовує автор цієї книги, досить цікавий.

Ми повинні розуміти особливості різних націй-держав, а не просто порівнювати їх з певною країною-зразком. Це передусім стосується країн і економічних систем, які не є імітаціями надпотуг типу США і Радянського Союзу. Мусять посилюватися наша здатність і наше прагнення пізнавати досвід різних суспільств.

Богдан Гаврилишин також обстоює “ідеологічне визволення” від “доктринерських теорій XIX століття” і утвердження “прагматичної ідеології”, що стала б привабливою для всіх.

Ми повинні шукати шляхи, якими можуть розвиватися різні суспільства, а не залишатися застиглими у тенетах вчорашніх поглядів, ідеологій і проблем. Якщо вони не розвиватимуться, то стануть недієвими й будуть зметені шляхом революційних переворотів.

Іван ДЗЮБА,
письменник, академік

Ідеї, висловлені Богданом Гаврилишиним у праці “До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє”, не тільки виявилися прогностичними, а й надалі залишаються актуальними, — тому що вони, поставши як узагальнення досвіду багатьох суспільств, враховують увесь спектр економічних, політичних, культурних, національно-звичаєвих факторів буття кожного народу.

Анатолій ГАЛЬЧИНСЬКИЙ,
професор, радник Президента України 1994–2004 рр.

Рядки з цієї видатної праці — не лише висока теорія, а й реальна практика. Ідеї книги лягли в основу програми соціально-економічного розвитку України шляхом радикальних економічних реформ, схваленої 1994 р. Верховною Радою України. Богдан Гаврилишин був науковим консультантом цієї програми.

Олег ВЕЧОРОВ,
бізнесмен, митець, філантроп

Для мене є надзвичайна честь бути причетним до дуже необхідного третього видання книги Богдана Гаврилишина з її оригінальним аналізом, порадами та прогнозами щодо майбутнього стану низки ключових країн.

Зустрічі з цією надзвичайною людиною занурювали мене в особливий казковий світ. Коли вслуховуєшся у досвід Богдана Дмитровича, починаєш розуміти, що для тебе велике щастя дихати одним повітрям із цим поетом філософії, сповненим любов'ю до України й людства.


  1. Ініціатор створення Римського Клубу, перший Президент.
  2. Співзасновник Римського Клубу, другий Президент.
  3. Доктор Сабуро Окіта був архітектором японського економічного дива, а пізніше — Міністром закордонних справ Японії.