Перейти до вмісту
Дума про Остафія Дашкевича
- Та дайдах ! Та дайдах !
- Татарчуком трусить страх ,
- Татарцюга бородатий
- Біжить коника сідлати:
- Татаринка молодая
- Чорнобрива,уродливая,
- За віконце виглядає,
- Думу думає.
- Ой ! коли б я мала та орлині крила ,
- Ой ! тоби м в Козачизну тепер полетіла ,
- А там в Козачизні хрестом ся молила ;
- Атаману козацькому правду говорила :
- Ой ти Атамане ! Сизоперлий орле :
- Коли ж ся до тебе дівчина пригорне ?
- Дівчина небога в Татар у неволі ,
- А ти з Козаками стоїш в чистім полі .
- Дівчина небога тужить та сумує,
- А татарин бісурмана і з туги глумує.
- Ой Пане Остапе ! Де ти забарився ?
- Чи ще з неволі тай не відкупився
- Чи з ляшками по світі бродиш ?
- Ой ! Чому ти козаченьків тай в Крим не приводиш?
- Я і з неволі тай не відкуплявся
- Через землі татарскі коником пробрався .
- По дорозі мені звірі забігали
- Тай коня спиняли;
- КІнь звірців ся не злякав ,
- Стальовими підківцями під ноги топтав .
- По передомною орли пролітали.
- І мене спиняли ;
- Я їх мечом одганяв ,
- І крила рубав .
- За мною чорні вставали хмари ,
- А в хмарах були татари ;
- Но кінь мій вихром степи пробігав .
- За собою хмари зоставляв .
- За мною кулі в погоню летіли ,
- Но мене брати не хтіли ;
- Бо на чорта є хрест , на кулю є слово ,
- Так я в Козачину вернувся здорово .
- А теперки в Татарчизні іще погуляю ,
- Та уже і зброю наражаю ,
- Чи то чорні орли крила розпустили
- Темненькою нічю сонечко закрили ,
- Чи то із за мора хмара наступає ?
- Ой ! то не з за мора хмара наступає ;
- Ні чорнії орли крила розпустили .
- Темненькою нічю сонечко закрили
- То під ясне небо луна набігає ,
- А димом клубками по полі качає :
- То хоробре Козачча Татарів розбили ,
- І город бісурманський Очаків запалили .
- Базар горит ,а на море луна іде ,
- Пан Атаман козаченьків додому веде .
- А за ними бісурмани поле покривали ;
- Атамана козацького хороше угощали :
- Хороше угощали , дарами надарали ,
- Ой втоді то козаченьків ! та всі шановали .
