З журбою радість обнялась… (збірка)/Зімою
| ◀ Хвиля | З журбою радість обнялась… Зімою |
У тім садку, де ми колись сиділи… ▶ |
|
ЗІМОЮ.
Дивилося сонце на срібниї віти,
Всміхалося їм, і вони не змогли
Усмішки блискучого сонця стерпіти
І танути в млості якійсь почали…
І срібло ростало… І бачили віти,
Як капали сльози по одній із них,
Як сонце сміялось і сяло в блакіті…
О, сонце! на що ти всміхалось до їх?!
1904 р.