Камо грядеши/Від автора

Матеріал з Вікіджерел
Камо грядеши
Микола Хвильовий
Від автора
Харків: Книгоспілка, 1925
 
ВІД АВТОРА.

Єсть дві літературно-революційні організації: «Гарт» — спілка пролетарських письменників і «Плуг» — спілка селянських письменників. Останніми часами між цими угрупованнями виникло багато суперечок. «Плуг», будучи спілкою з слабішою кваліфікацією (це він сам не раз прилюдно визнавав), певніш — просто добровільною культурно-освітньою організацією, що чомусь претендує на ролю в мистецтві, — ніяк не може примиритися з існуванням «Гарту» і раз-у-раз атаковує його. Почався цей наступ ще з Московської наради пролетписьменників, де «плужани», наперекір «Гартові» прийняли так звану «напостівську платформу», яка на сьогодні остаточно себе скомпромітувала, і визнали, теж наперекір «Гартові» так званий «всесоюзний центр», на сьогодні фактично ліквідований. Продовжився цей наступ на гартованському з'їзді, де «плужани» «налітали» на гартованців, встановивши блок з російськими напостівцями, що приїхали на літературну Україну трохи «попартизанити»: в Москві їм не повезло. Скінчилася ця баталія поки-що на сторінках «Культури й Побуту» — додатку до газети «Вісти». І знову почали перестрілку ті ж таки невгамовні «плужани». Відповідали їм ми, «олімпійці» (так назвали нас наші літературні супротивники). Поскільки нас цікавило майбутнє пролетарського мистецтва, а не угруповання «Гарт» і «Плуг», ми подбали, щоб стати над цими організаціями. Нас найбільше тривожила ідея азіятського ренесансу і вияснення двох психологічних категорій: Європи й Просвіти. Перші два листи — це наша відповідь одному із просвітян, що, узагальнюючи, ми його називаємо просто «енко». Третій лист — наша відповідь тов. Пилиленкові, керівникові організації «Плуг». Не все тут буде зрозумілим, але хай пробачуть читачі: листи писано, як відповіді, на швидкуруч; а переробити їх ми оце тепер не маємо можливости. В той-же час в них поставлено багато актуальних питань Отже, сподіваємось, що наші памфлети будуть першим абетковим абзацом до теорії нового мистецтва. Сам теоретик мусить прийти — ми його чекаємо. Він буде романтиком вітаізму: агітатором і пропагандистом наших засад.

Микола Хвильовий.