Легенда про річку Кінську
| Легенда про річку Кінську |
|
|
Легенда про річку Кінську
Як виганяли турків козаки з нашої землі, то дійшли аж до того місця. де тепер Малокатеринівка (зараз смт. Запорізького району Запорізької області).
І тут, у долині над річкою, відбулася страшна сеча.Річка не пахла рибою,а кров^ю.
Побили козаки турків, але невеликий турецький загін встиг переправитися.
Кинулися наші було за втікачами — а коні не хочуть заходити в річку — бояться червоної води від крові води бо незнають що це. Як не намагалися козаки перепливти на другий берег -нічого в них не вийшло. Тоді їхній отаман сказав:
- Ну що ж, хлопці... Нехай уже буде ця річка границею з бусурманами, тільки не нашою, а кінською, бо, бачте, коні не хочуть далі йти. А ми ще у степу знайдемо ворогів і звідти їх колись виженемо...
Так з того часу й прозвали річку Кінською. І справді, колись була вона кордоном між Україною і Туреччиною.
Джерело
[ред.]Записав 1963 р. від Івана Дерибаса в смт. Мала Єкатеринівка Запорізького району Запорізької області В. Чабаненко
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
