От субота і минає,
Північ наступає.
Стоїть стража коло гробу,
Стоїть, не дрімає.
Але тілько за опівніч —
Аж печатка рветься,
Камінь з гробу підійнявся
І об землю б'ється.
Засіяло кругом гробу,
Стража утікає.
І господь наш і спаситель
З гробу воскресає.
І настав святий Великдень,
Цілая неділя.
Всюди радість, всюди празпик
І душі весілля.
І відвідав господь матір
І усіх, як треба,
І на шостії неділі
Вознісся на небо...
І вознісся бог на небо,
А ми тут жиємо,
Та колись і ми на небі
З господом будемо.
Тілько богу тра молитись,
Як годиться, жити
І святую волю божу
Від душі чинити!
