Перейти до вмісту

Народныя южнорусскія сказки/1/23

Матеріал з Вікіджерел
Народныя южнорусскія сказки/1
Овечка й козлик
Кіевъ: 1869
23.
ОВЕЧКА Й КОЗЛИК.

Як був собі чоловік та жінка, та була у них овечка. От, тай пішла вона собі пастись, тай завъязла у хмелі. Прийшовъ козлик, — вона його й просить: «Витягни мене відціля!» Козлик послухав йійі — пішов, та поперед неі став, тай дерецця й дерецця, а вона за ним, — поки й вибрались.

Тоді біжать: козлик через ямку — й вона через ямку; козлик через тин — и вона через тин; козлик ускочив у капусту — и вона у капусту. Чоловік як узяв хворостину, як узяв лупити по бокам… Вона вже стала не свойім гласом ревти. Чоловік подумав… Узяв ворота одчинив — та на шлях, на шлях вигнав, та ще бив.

Вона послі и йде до козлика, тай каже «отак мене за капусту попобив!» А він йійі и каже: — «А чого ти задивилась?» — Тоді вони стали поміж собою балакать. А овечка й каже: «то ж то треба пастуха слухать, як пасе!» От побратались вони, та стали жить, та поживать, та добро наживать.

(Записана въ Миргородѣ, Полтавской губ. Аѳан. Рудченкомъ.)