Настав святий вечір в сорок шостім році
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Настав святий вечір в сорок шостім році |
|
|
Настав святий вечір В сорок шостім році, Сумна наша Україна - Плач на кожнім кроці.
Як почала зірка На небі сіяти, Почав народ до святої Вечері сідати.
Сіли до вечері, Діти ся питають: - Де наш, мамцю, тато, Що не вечеряє?
Мати відповіла: - В далекім Сибіру, Там згадує святий вечір Раненько в неділю.
Там не одна мати За синами плаче. Мала трьох соколів, А тепер не баче.
Один - у Сибіру, Другий - у в’язниці, Третій мусить вечеряти В лісі під ялицев.
Поможи нам, Боже, Це все перебути, Нашу неньку-Україну З кайданів розкути.
З кайданів розкути, Тюрми завалити, Всіх невинних тисячами На волю пустити.
Ой, Ісусик милий, Змилуйся над нами, Даруй волю, даруй долю Неньці-Україні!