Перейти до вмісту

попайдити

Матеріал з Вікіджерел
попайдити

Попайди́ти, ди́ть, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924