путящий
| путящий |
|
|
Путя́щий, а, е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| путящий |
|
|
Путя́щий, а, е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.