Неизглаголанна Тайна во мір явися:
На крестном троні Цар Слави всюди прославися,
Сему страхом херувими,
І трепетом Серафими,
Служат вину предстояще,
Ко похвалі всіх гласяще:
Теците Вірних язици
Ко містечку Зарваници.
В Зарваници малом граді дари непребрани
От Распята черплют, зряще вірні на Рани:
Бідни, Вредни, темни, хроми.
На одріх своїх несоми,
В всяких скорбах смутні суще,
От дух нечистих страждуще,
Цілби радостно приїмають,
Не сромотно се глашают:
Восток, запад, юг і сівер, окрестния страни
Рците, где Бог возвеличил Милост свою з нами?
В худом граді Зарваници,
Через Сина небес Царици;
Где ласк море ізливаєт,
Бісов силу потопляєт,
Страждущим цілби даруєт,
Кающимся Рай готуєт.
Зри со страхом і трепетом бідний землянине,
Како с Творця для милости твоєя кров плине,
В руках, ногах, боку рани,
За Корону вінець даний;
Жезл і оцет і копіє,
Страстей Єго орудіє
Вижд оужасно, і обемли,
Падающи лицем к земли.
Як кокош птенци под крилі своя собираєт,
Господь, і творець на кресті Руці простираєт;
Знак милости показуєт,
Чрез бок к сердцу пут даруєт,
Гряди бідній, гряди вредний,
Гряди юний, гряди средний,
Гряди носящий сідину,
Обрящеш милост єдину.
Теците всі на источник ко Самарянині,
Іспитайте міста свята, обрящете нині
Во містечку Зарваници,
Где вси купно человіци,
Честь, поклон, славу отдают,
Подножію ся кланяют,
Славяще Христа Владику,
Давша благодать толику.
Цар і пророк Духом святим дозрі Тайни сея,
Провіща бо: Ти і ківот Святини Твоєя.
Где і ківот єст Святиня:
Світла небес монархиня
В чудах над солнце сіяєт,
Токи слезни ізливаєт,
О мір день, і нощ вину,
Ко Распяту зряще Сину.
Тімже спішно всі тецимо, к граду Зарваници,
Честь, поклон Распяту даймо, і Діві Царици,
Да убігнем глада, войни,
І воспріймем вік спокійний,
Цілим сердцем вірующе,
Христа Язви лобзающе,
Да спасєт нас, і вся люди,
Милость Єго во вік буди.
