росхавити
| росхавити |
|
|
Росха́вити, влю, виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| росхавити |
|
|
Росха́вити, влю, виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.