Перейти до вмісту

світилка

Матеріал з Вікіджерел
світилка

Світи́лка, ки, ж. Дѣвушка, исполняющая обрядъ держанія меча и свѣчи на свадьбѣ, — это сестра жениха, а если ея нѣтъ, ближайшая послѣ нея родственница; если ихъ нѣсколько, то есть ста́рша. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. III. 106. Ум. Світи́лочка. Грин. III. 481. Світилочко, повная роже, дивитися на тебе гоже. Мет. 202.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924