селюк
| селюк |
|
|
Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| селюк |
|
|
Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.