Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/амуниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
амуниця
Берлін: Українське слово, 1924

Амуни́ція, ції и амуни́ця, ці, ж. = Муниція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. I. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.