Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/анкерь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
анкерь
Берлін: Українське слово, 1924

Анке́р(ь) и анки́р, ру (рю), м. = Алькир. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. I. 126.