Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/арештант

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
арештант
Берлін: Українське слово, 1924

Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.