Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/архимандрит

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
архимандрит
Берлін: Українське слово, 1924

Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.