Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/арґат

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
А
арґат
Берлін: Українське слово, 1924

Арга́т и арґа́т, та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. П. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.