Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бадилина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бадилина
Берлін: Українське слово, 1924

Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиляка.