Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/байбара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байбара
Берлін: Українське слово, 1924

Байбара́, ри́, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екатериносл. Левч. 58.