Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/байдара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байдара
Берлін: Українське слово, 1924

Байда́ра, ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.