Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/байдачний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байдачний
Берлін: Українське слово, 1924

Байда́чний, а, е. Принадлежащій, свойственный байдаку.