Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бакунчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бакунчик
Берлін: Українське слово, 1924

Баку́нчик, ка, м. Ум. отъ бакун.