Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/барильце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барильце
Берлін: Українське слово, 1924

Бари́льце, ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. Бари́льця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.