Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/баришівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баришівник
Берлін: Українське слово, 1924

Бариші́вник, ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. I. 85. Фр. Пр. 23.