Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/барма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барма
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́рма, ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. Барми́ця, барми́чка. Черк. у.