Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/батіг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
батіг
Берлін: Українське слово, 1924

Баті́г, тога́, м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. Батоги́. а) Стелющіеся стебли, усы у огурцовъ, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у. б) Раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст. а) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38. б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. Батіжок. Ув. Батожище.