Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бджола

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бджола
Берлін: Українське слово, 1924

Бджола́, ли́, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. VIII. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. Бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.