Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безлюдько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безлюдько
Берлін: Українське слово, 1924

Безлю́дько, ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. НВолын. у.