Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бердо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бердо
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́рдо, да, с. 1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходятъ нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. I. 256. То же, что и блят. 2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум. Бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.

Бердо́! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.