Словарь української мови (1924)/бздун

by Борис Грінченко

◀ бздо

Словарь української мови Борис Грінченко Б бздун

бздюха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бзду́н, на́, м. Часто испускающій вѣтры (см. Бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. Бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.