Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/билет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
билет
Берлін: Українське слово, 1924

Биле́т, та, м. 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. По дорозі йшов молодий москаль додому по билету. Левиц. I. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнація. А що за цю коровку? — Билет. Золотон. у.