Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/билиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
билиця
Берлін: Українське слово, 1924

Били́ця, ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = Билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. I. 211.