Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бинькати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бинькати
Берлін: Українське слово, 1924

Би́нькати, каю, єш, гл. = Бинчати = Бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.