Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бичитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бичитися
Берлін: Українське слово, 1924

Бичи́тися, чу́ся, чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. II. № 446.