Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бовтнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бовтнути
Берлін: Українське слово, 1924

Бо́втнути, ну, неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Левиц. I. 495. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. I. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! НВолын. у.