Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бовтюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бовтюк
Берлін: Українське слово, 1924

Бовтю́к, ка́, м. = Бовтун. Ум. Бовтючо́к.