Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/богила

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богила
Берлін: Українське слово, 1924

Богила́, ли́, ж. = Бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.