Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/богиня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богиня
Берлін: Українське слово, 1924

Боги́ня, ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.