Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/богомільний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богомільний
Берлін: Українське слово, 1924

Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.